ІСТОРІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКА І ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇСТРІЛЬБИ З ЛУКА (ФІТА) У ЛЬВОІ В 1931 РОЦІ
Калиніченко О.М., (к.п.н., доцент, м. Львів)

2001 рік є ювілейним для міжнародної федерації стрільби з лука (ФІТА). Сімдесят років тому, у вересні 1931 року уЛьвові під час проведення Першого Чемпіонату Світу зі стрільби з лука було зібрано установчу конференціюнаціональних федерацій стрільби з лука, на якій було засновано Міжнародну федерацію стрільби з лука (ФІТА).

Метою даної роботи є спроба проаналізувати причину вибору місця і часу проведення першого Чемпіонату Світу зістрільби з лука та установчої конференції саме у Львові в 1931 році. Щоб зробити цей аналіз необхідно уважнорозглянути усі події й обставини які передували утворенню міжнародної федерації стрільби з лука.

Найбільшими міжнародними форумами по проведенню змагань по стрільбі з лука на початку ХХ століття можна вважати Олімпійські ігри сучасності. Стрільба з лука входила в програму Олімпійських ігор 1900, 1904, 1908 і 1920 років. Початок проведення Олімпійських ігор сучасності стало епохальним явищем. Популярність і масовість ігор стрімко  зростала , але саму  Програму окремих видів спорту перших Олімпійських ігор визначали національні федерації й оргкомітети країн, у яких вони проводилися. Цим можна пояснити таку  велику кількість  вправ, у яких розігрувалися комплекти олімпійських нагород у стрільбі з лука: “Кордон доре”, 50 м;  “Кордон доре” , 33 м;  “Шапеле”, 50 м;  “Шапеле”, 33 м;  “А ля перш”;  “А ля пірамід”;  Подвійне американське коло (60+50+40 ярдів); Подвійне йоркське коло (100+80+60 ярдів); Командне коло (60 ярдів); Подвійне колумбійське коло (50+40+30 ярдів); Подвійне національне коло (60 +50 ярдів); Йоркське коло (100+80+60 ярдів); Континентальний стиль, 50 м; Нерухома мішень “малий птах”; Нерухома мішень “великий птах”; Рухлива мішень “птах”, 28 м; Рухлива мішень “птах”, 33 м;  Рухлива мішень “птах”, 50 метрів. Вісімнадцять назв вправ на чотирьох Олімпіадах! Можна також привести   статистику участі лучників у перших Олімпійських іграх: 1900 р. – 68 учасників з 2 країн, 1904 р. – 22 учасника з 1!!! країни, 1908 р. – 27 учасників з 3 країн, 1920 р. – 24 учасника з 3 країн [1]. Після такої статистики з іронією можна помітити, що кількість вправ, у яких розігрувалися комплекти олімпійських нагород, була більшою, ніж кількість країн, представники яких приймали участь в змаганнях. Така велика кількість вправ була вигідною організаторам змагань і країні в який проводилися Олімпійські ігри (адже вони в такий спосіб одержували незаперечну перевагу), але не йшла на користь розвитку всесвітньої стрільби з лука. Швидше за все, це і стало однієї з причин того, що стрільба з лука була виключена з програми Олімпійських ігор уже 1924 року. Відповідно до Олімпійської хартії [2] Глава 3. 30. 1.1 – 2.4 усі підготовчі заходи щодо підготовки і проведення програм з окремих видів спорту повинні лягати на міжнародні федерації по окремих видах спорту. Види спорту, у яких  уже були створені  міжнародні федерації, мали явну перевагу для більш якісної підготовки до проведення першостей по своїх видах спорту. Як бачимо, сам час вимагав появи міжнародної  федерації стрільби з лука. Однією з основних функцій федерації відповідно до Олімпійської Хартії є  вимога розробляти чіткі правила і  регламент проведення змагань на Олімпійських іграх, а в проміжках між Олімпійськими іграми удосконалювати  і випробувати  технології проведення змагань на таких великих міжнародних турнірах, як Чемпіонати Світу, Чемпіонати континентів та великі міжнародні змагання. Потреба створення такого об’єднуючого органа, як міжнародна федерація стрільби з лука диктувалося ще і тим, що в цілому ряді країн цей вид спорту вже набув велику популярність (Англія, Італія, Голландія, США, Франція, Чехословаччина, Польща, Перу, Швеція, Швейцарія, Естонія, Югославія) і для здійснення міжнародних зустрічей необхідно було виробити єдині правила змагань. Для створення міжнародної федерації стрільби з лука необхідно було виконати умову, при якій в одному місці  одночасно зібралися би представники декількох країн світу, що мали найбільші традиції в спортивній стрільбі з лука. Після виключення стрільби з лука з програми Олімпійських ігор 1924 року найближчим спортивний форумом, де разом змогли зібралися лучники став ХХVІІІ Чемпіонат світу з кульової стрільби, мисливської (аналог сучасної назви стендової стрільби) і стрільби з лука, який проходив у Львові з 25 серпня по 6 вересня 1931 року. До речі, цей чемпіонат світу пізніше було проголошено як Перший Чемпіонат Світу зі стрільби з лука. Зібратися лучникам світу під патронатом федерації кульової стрільби було простіше ще і по тому, що до 1931 року  федерація кульової стрільби вже була однієї із самих масових у родині олімпійських видів спорту.  В її склад входило  32 країни, і вона була створена ще у 1897 році. Ця федерація вже мала багатий досвід проведення чемпіонатів світу і конгресів. Практично, Конгреси та Чемпіонати світу з кульової стрільби проводилися щорічно з однією  перервою з 1914 по 1921 рік, зв’язаною з Першою світовою війною. Можна трохи докладніше зупинитися на історії проведення цього чемпіонату. Як випливає з архівних документів, ідея і рішення взятися за його проведення виникла 22 жовтня 1929 року у Варшаві на національній конференції міністерства військових справ, департаменту фізичного виховання і вишколу.  На цій конференції було прийнято рішення провести у Львові в 1930 році великі національні змагання, а в 1931 році провести великі міжнародні змагання зі стрілецьких виду спорту. Пізніше ці міжнародні змагання одержали статус XXVIII Чемпіонату світу з кульової стрільби, мисливської і стрільби з лука. Цікавим є той факт, що до мисливської стрільби на тому чемпіонаті світу відносився аналог сучасної стендової стрільби і стрільба по оленю, що біжить. Відразу ж після зазначеної конференції були розіслані копії її матеріалів і директивні матеріали про початок підготовки до зазначених заходів. До організації і проведення цих змагань були притягнуті усі великі зацікавлені організації Польщі, що займалися культивуванням кульової, мисливської і стрільби з лука. Можна нагадати, що спортивна стрільба з лука виникла в Польщі на початку двадцятих років після повернення з Південної Америки  (Парагвай) двох польських офіцерів: Мечислав Фулярські й Аполінаріуш Зарічце. Вони тривалий час провели серед племен індіанців у джунглях Америки і там навчилися стріляти з лука. Офіційно Союз лучників Польщі виник  7 лютого 1927 року у Варшаві [3].  Патронаж над проведенням Чемпіонату світу здійснював сам Маршал Пілсудский. Для проведення Чемпіонату Світу у Львові  в районі вулиці Клепарівскій (район сучасного комплексу СКА) було у короткий термін споруджено унікальний по тому часу спортивний комплекс із 10 основних павільйонів (7 павільйонів для стрільби з гвинтівки і пістолета, 2 павільйони для мисливської стрільби й один павільйон для стрільби з лука). Крім основних павільйонів було споруджено багато роздягалень, приміщень для відпочинку спортсменів і збереження зброї, приміщення для роботи суддів і журналістів. Гордістю комплексу вважався побудований сучасний п’ятидесятиметровий  басейн. Місцеві газети відзначали, що в той час це вважався кращий у Європі комплекс для стрілецьких видів спорту. Оригінальною особливістю лучного стрільбища було те, що в залежності від положення сонця, на ньому можна було робити стрільбу як в одну, так і в протилежну  сторону. У змаганнях зі стрільби з лука (Першому Чемпіонаті Світу) брали участь 22 спортсмена: представники Польщі -13 лучників, Франції – 5 лучників, Швеції – 1 лучник і Чехословаччини – 3 лучника. Поділу на групи чоловіки та жінки не проводилося. Стрільба велася на дистанціях 30, 40 і 50 метрів по  мішені діаметром – 80 см. Перше місце зайняв Михайло Савицький – 478 очок, друге місце зайняла Яніна Курковська – 467 очок, яка  згодом стала легендарною особистістю в лучному світі  (обоє Польща) і третє місце зайняв Рене Олександрі – 455 очок (Франція). У командній першості перемогла команда Франції, а друге і третє місця зайняли збірні команди Польщі [2]. Для нас можуть бути цікавими особисті враження одного з учасників Першого чемпіонату світу зі стрільби з лука Эмиля Хейлбона (Швеції). ³н вважав, що змагання були блискуче організовані . Лучне поле мало  100 метрів у довжину й у кожнім кінці поля було по вісім щитів. Об’ява результів здійснювалася  після кожної серії. Влучення кожної стріли показувалися після кожної серії на спеціально споруджених покажчиках з інтервалом 9-7-5-3. У змаганнях брав участь ветеран лучного спорту з Франції Гастон Кюнтин (Франція), який починаючи з 1908 року взяв участь у двох Олімпіадах. Дуже сподобалася учасникам змагань культурна програма яку підготували господарі змагань. Спортсменам показували околиці Львова, гори Карпати, Високий замок, знамениту панораму Рацловицьку в Стрийском парку (Битва військ Костюшко в 1794 році) робота художників Косака та Стика. Учасникам змагань розповідали про традиції стрільби з лука у Львові, про “Товариство куркове” і про згадування 1253 року про змагання зі стрільби з лука по меті у вигляді  півня. До речі, після закінчення офіційних змагань всім учасникам була надана можливість взяти участь у традиційній для древнього Львова розважальній стрільбі по півню з жовтою плямою діаметром 16 мм у центрі. Той учасник, що попадав своєю стрілою ближче усього до центра цієї плями, одержував пам’ятний приз і право носити почесне звання “Курячий король” протягом наступного року. Свідок змагань відзначає, що в глядачів ці жартівливі змагання  викликали найбільший захват [2].
Особливо варто зупинитися на такій  епохальному для сучасної стрільби з лука події, як організація і проведення Першого установчого Конгресу міжнародної федерації стрільби з лука під час проведення Першого Чемпіоната Світу. Ініціаторами проведення Конгресу виступив Польський союз лучників. Конгрес почав свою роботу 4 вересня 1931 року в 10 00,  в п’ятницю  в дискусійному залі Львівської мерії [2]. Делегатами конгресу були представники національних федерацій стрільби з лука Угорщини, Італії, Польщі, США, Франції, Чехословаччини та Швеції. Крім представників зазначених країн у залі також були присутні: представник міністерства закордонних справ Польщі, голова оргкомітету по проведенню Чемпіонату світу  і представник преси зі Швейцарії.  Головував на цьому Конгресі Віце-Президент федерації стрільби з лука Франції пан Квінтін. На початку роботи Конгресу виступив представник міністерства закордонних справ Польщі, пан Войтковські і висловив думку, що організація федерації стрільби з лука відкриває нові обрії для дружби і співробітництва між країнами усього світу. Підсумком роботи Конгресу стало створення Міжнародної федерації стрільби з лука (абр. ФІТА) і затвердження її Статуту. За підсумками голосування першим Президентом ФІТА був обраний Мечислав Фулярські (Польща). Кількість голосів, що проголосували за його – 4. Його основний конкурент – Броніслав Перзохала (Польща)  набрав 3 голоси. Були також обрані Віце-Президент і члени ради федерації. За пропозицією Фулярського був призначений членський річний внесок від кожної національної федерації в розмірі 250 франків.  Цікавим є також той факт, що замість Фулярського, буквально через кілька місяців після проведення Конгресу, Президентом ФІТА став  Броніслав Перзохала. Керівництво польського союзу лучників пояснювало це відсутністю можливості виконувати обов’язки Презитента ФІТА, капітаном польської армії Фулярським. По ходу пошуків літературних джерел про проведення Першого Конгресу ФІТА кілька разів виявлялися розходження в кількості країн-делегатів, що приймали в ньому участь. Такі розбіжності можна пояснити тим фактом, що під час проведення  Чемпіонату Світу 1 вересня 1931 року в тому ж залі проводився XXVIII Конгрес федерації кульової стрільби, у якому взяли участь представники 16 країн світу. Тому немає нічого дивного в тім, що деякі з присутніх там журналісти, що описували події тих часів робили ненавмисні помилки, плутаючи представників тієї чи іншої країни з офіційними делегатами які мали право приймати участь в голосуванні. Остаточною істиною для нас   стала   офіційна “Історія Федерації стрільби з лука” Роберт Рходе, том I, опублікована в 1981 рік. У цій книзі публікуються офіційні документи ФІТА. Крім того, як можна судити з кількості делегатів які приймали участь у голосуванні,  країн-делегатів було сім (4+3). Те, що однією з головних і першочергових задач при створенні ФІТА було бажання повернути стрільбу з лука до Програми Олімпійських ігор, може свідчити резолюція, яку підтримали всі учасники Конгресу. Зміст резолюції полягав у тому, що учасники Конгресу доручали вперше створеному керівному органу ФІТА звернутися в МОК із проханням включити стрільбу з лука в наступні Олімпійські ігри. На жаль, це було зроблено тільки в 1972 році, коли кількість країн членів ФІТА перевалила за п’ятдесят. Для інформації: у 2001 році кількість членів ФІТА перевищила цифру сто тридцять з п’яти регіонів – Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії. Міжнародна федерація стрільби з лука зараз культивує такі види стрільби: 1- стрільбу по мішеням; 2- стрільбу у приміщенні; 3- інтуітивну стрільбу; 4- польовую стрільбу;  5- Скі-Арчері; 6- “Клаут” – стрільба на 165 та 125 метрів; 7- стрільба  на дальність; 8 – заочні матчи; 8- змагання среди інвалідів. Як бачимо, справа яка почалася в далекому 1931 році у Львові успішно продовжується та процвітає.

Літаратурні джерела:
1.      Энциклопедия современного олимпийского спорта. Под ред. В.Н.Платонова., Киев, “Олимпийская литература”, 1998.- С. 333-339, 576-579.
2.      Rhode Robert, History of the Federation International De Tir A L’Arc, Volume I, Mahomet, ILL U.S.A., 1981. – p.2-22.
3.      Zawislanski Roman, 50 lat sportu luczniczego w Polsce. – Warszawa, Institute wydawniczy zwiazkow zawodowych, 1989. – 327 s.
4.      Львівськи газети 1931 року:
“Діло”, № 93, 25.08.1931 року. С.5.
“Новий час”, №12, 23.08. 1931 року, С.6.
“Chwila”, 22.08.1931 – 8.09.1931 r.
“Slowo Polskie”, 24.08.1931- 7.09.1931 r.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *